Мой народ... Мой народ от самого момента своего появления не единожды пытались стереть с лица Танфу... И пару раз это им едва не удалось... Когда Империя Дэйран подло атаковала наши земли в 1317 году никто не был готов к этому. Все ожидали удара с запада, однако... целое их войско словно из ниоткуда появилось прямо у нас за спиной... Это была жесточайшая бойня за выживание... В последствии люди прозвали её «Ночь Кровавой Луны»... Тогда мы потеряли много хороших людей, даже Тэтсу Соудзэн, бывший глава клана, погиб до самого конца защищая свой народ...
Честь... Честь это не то что следует искать на поле боя... В «Принципах ведения войны» одного старого Фирэйского мыслителя и генерала говорится об извечном обмане своего противника, поэтому никогда не ждите ни снисходения ни понимания. Враг это враг. И если кто-то идёт на вас с обнаженной катаной - бейте. Вопросы будут после. Если конечно это «после» для вас когда-нибудь наступит. В той ужасающей резне, ибо сражением это никак не назовёшь, больше всех пострадало именно мироное население. Люди, которые больше всего на свете желали просто жить, навсегда лишились этой возможности...
Жить... Казалось бы это самое простое и понятное всем желание, но мой народ решили сознательно лишить радости дышать и видеть... наслаждаться обыкновенными радостями мира...
Позже я узнала от своей доброй подруги Лили, что такая же участь в ту злосчастную ночь постигла и клан Хаганэ. Некогда два сильнейших клана королевства Аламут оказались в руинах...
***********
Мій народ... Мій народ від самого моменту своєї появи не раз намагалися стерти з лиця Танфу... І кілька разів це їм ледь не вдалося... Коли Імперія Дейран підло атакувала наші землі в 1317 році ніхто не був готовий до цього. Всі чекали удару із заходу, проте... ціле їхнє військо як із під землі з'явилося прямо у нас за спинами... Це була найжорстокіша бійня за виживання... Згодом люди прозвали її «Ніч Кривавого Місяця»... Тоді ми втратили багато гарних людей, навіть Тетсу Соудзен, колишній голова клану, загинув до кінця захищаючи свій народ...
Честь... Честь це не те що слід шукати на полі бою... У «Принципах ведення війни» одного старого Фірейського мислителя та генерала йдеться про споконвічний обман свого супротивника, тому ніколи не чекайте ні жалю, ні розуміння. Ворог це ворог. І якщо хтось йде на вас з оголеною катаною – бийте. Запитання будуть потім. Якщо звичайно це «потім» для вас колись настане. У тій жахливій різанині, бо битвою це ніяк не назвеш, найбільше постраждало саме мирне населення. Люди, які найбільше на світі бажали просто жити, назавжди втратили цю можливість...
Жити... Здавалося б це найпростіше і найзрозуміліше всім бажання, але мій народ вирішили свідомо позбавити радості дихати і бачити... насолоджуватися звичайними радощами світу...
Пізніше я дізналася від своєї доброї подруги Лілі, що така ж доля тієї злощасної ночі спіткала і клан Хагане. Колись два найсильніші клани королівства Аламут опинилися в руїнах...
|